Обзор законодательства за неделю 26

^{Експрес-НОВИНИ}

Огляд найбільш цікавих законодавчих актів та нормативних документів за період  22 – 28 червня 2015 р.

Важливо! Затверджено форму повідомлення ДФС про прийняття нових працівників

Це сталося! Нарешті Кабмін своєю постановою N 413 від 17.06.2015 р. затвердив форму повідомлення ДФС про прийняття нових працівників, хоча мав це зробити ще до кінця березня.

Нагадаємо, що обов’язок такого повідомлення встановлено Законом N 77-VIII від 28.12.2014 р., що діє з 1 січня 2015 року. Стосується він усіх роботодавців (юр- та фізосіб).

Постанова N 413 складається з наказової частини та додатка, у якому і міститься власне форма повідомлення. Після вивчення постанови лишилися деякі запитання, які, сподіваємося, будуть роз’яснені додатково.

Наразі з наказової частини можемо почерпнути таку інформацію:

1) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях, разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами;

2) дані, що містяться в повідомленні, вносяться до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону про ЄСВ (N 2464-VI від 08.07.2010 р.).

У самому бланку наведено таблицю, у якій треба вказати:

- категорію особи (1 – наймані працівники з трудовою книжкою; 2 – наймані працівники без трудової книжки);

- ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків) або серію та номер паспорта (для фізосіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

- ПІБ працівника;

- номер та дату наказу або розпорядження про прийняття на роботу;

- дату початку роботи.

На цьому моменті хочеться зробити акцент. Наразі не зовсім зрозуміло, чи може ця дата співпадати з датою подання повідомлення, чи дата початку роботи має бути обов’язково більш пізньою, ніж дата подання повідомлення до ДФС. Адже в наказовій частині постанови N 413 вказано, що повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а у ст. 24 КЗпП чітко прописано, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу з адміністрування ЄСВ (тобто ДФС) про прийняття працівника на роботу в порядку, установленому КМУ. Погодьтеся, зміст цих двох норм різниться.

Також плутанина може виникнути через те, що у бланку є реквізит "Дата формування повідомлення у страхувальника", але відсутня "дата подання повідомлення".

До того ж у наказовій частині проекту нічого не сказано про можливість надіслати повідомлення поштою, отже тим роботодавцям, хто ще не має електронного цифрового підпису, доведеться подавати ці повідомлення особисто, а це теоретично може затягнути процес подання, на що також треба зважати.

Підписати повідомлення має керівник та головний бухгалтер, вказавши свої ідентифікаційні коди. І зауважимо, що у бланку відсутні будь-які графи, які заповнюватимуться працівниками органів ДФС. Тож нагадаємо: якщо ви подаватимете повідомлення в паперовій формі, не зайвим буде оформити його у двох екземплярах, на одному з яких попросити проставити відмітку про прийняття.

Ну і головне питання: з якого дня запрацює обов’язок подавати ці повідомлення. Постанова N 413 набере чинності з дня офіційного опублікування. Станом на 26 червня її ще не надруковано в жодному офіційному виданні. Але впевнені, що це станеться найближчим часом. Саме з дня опублікування всі роботодавці і змушені будуть повідомляти про своїх майбутніх працівників.

Що ж до ( у словнику наводиться варіант "що ж до") небезпеки бути оштрафованим за неповідомлення ДФС, то з цього приводу ми писали окремі матеріали:

- "ЗАКОН N 77-VIII: ЧИ ШТРАФУВАТИМУТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА НЕПОВІДОМЛЕННЯ ДФС ПРО ПРИЙНЯТТЯ ПРАЦІВНИКІВ?";

- "ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ: ПЕРЕВІРКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ".

Сподіваємося, найближчим часом будуть надані роз’яснення щодо всіх тих питань, які ми згадали вище. 

------------------------

Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (N 413 від 17.06.2015 р.)

Дата набрання чинності: з дня офіційного опублікування

Важливо! Що треба знати керівникам підприємств про оновлене Положення про військово-транспортний обов’язок

Постановою N 405 від 17.06.2015 р. уряд виклав у новій редакції Положення про військово-транспортний обов’язок, затверджений постановою N 1921 від 28.12.2000 р. Набере чинності нове положення з дня публікації.

Нагадаємо, що військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.

Військові комісаріати здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими КМУ, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації. Перелік транспортних засобів і техніки, які можуть призначатися для задоволення потреб військових формувань на особливий період, визначається Міноборони.

Закцентуємо увагу на основних моментах, які можуть стосуватися всіх підприємств незалежно від форми власності.

1. Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів в органах ДАІ (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, подається довідка, форма якої визначається Міноборони, з відміткою військового комісара про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

2. Керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці (форму наведено в додатку 1 до Постанови N 405).

3. Керівник підприємства, установи та організації зобов’язаний:

- здійснювати разом із представниками військових комісаріатів та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів;

- забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період;

- утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;

- забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

4. Керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у разі зміни найменування підприємства, установи та організації або форми власності, відправки транспортних засобів і техніки в інші регіони або за межі території України на тривалий час, передачі права власності на транспортні засоби і техніку іншим юрособам або громадянам, у довгострокову оренду (лізинг), а також якщо транспортний засіб або техніка є предметом застави як виконання зобов’язання за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою, та в інших випадках, коли унеможливлюється передача транспортних засобів і техніки військовим формуванням, зобов’язані в 7-денний строк повідомити про це військовим комісаріатам, на військовому обліку яких перебувають транспортні засоби і техніка.

5. Транспортні засоби і техніка підприємств, установ та організацій, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п’ять років у мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками військових комісаріатів.

6. Доставка транспортних засобів і техніки до пунктів передачі, проведення підготовчих заходів для встановлення на них обладнання, дообладнання згідно з комплектацією, встановленою заводом-виробником, здійснюються силами і засобами підприємств, установ та організацій.

7. Транспортні засоби підприємств, установ та організацій, які не передаються військовим формуванням під час мобілізації, можуть за рішеннями місцевих держадміністрацій (органів місцевого самоврядування) тимчасово залучатися для перевезення особового складу, а також виконання першочергових завдань для забезпечення своєчасного оповіщення, збору та прибуття громадян, які призиваються на військову службу під час мобілізації, до пунктів попереднього збору військових комісаріатів і пунктів прийому військових частин (підрозділів), установ та організацій військових формувань.

8. З метою здійснення контролю за готовністю підприємств, установ та організацій до виконання військово-транспортного обов’язку військові формування не частіше ніж один раз на рік мають право в мирний час залучати на договірних засадах їх транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період (за винятком транспортних засобів, які перебувають у власності громадян), у ході проведення навчальних зборів, навчань і тренувань з мобілізаційного розгортання.

9. Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі, в якому зазначається залишкова (балансова) вартість ТЗ або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року)).

За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка ТЗ або техніки шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

10. Повернення підприємствам, установам та організаціям ТЗ і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через військові комісаріати, які здійснили таке залучення. Про це також складається акт, до якого додається висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

11. Компенсація шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п’яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям.

12. У разі коли внаслідок залучення під час мобілізації транспортний засіб або техніка були знищені, їх власнику відшкодовується майнова шкода, визначена за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на дату проведення такої оцінки.

------------------------

Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про військово-транспортний обов’язок" (N 405 від 17.06.2015 р.)

Дата набрання чинності: з дня її офіційного опублікування

Уряд передає ДФС у пряме підпорядкування Міністерству фінансів

Про це повідомив Глава Уряду на презентації інституційної реформи ДФС. Нагадаємо, що незадовільні результати роботи ДФС змусили Уряд розпочати розслідування, внаслідок чого попереднє керівництво ДФС було відсторонено, а пізніше замінено. Платники податків мають відчути нову та якісну податкову культуру вже за три місяці. Саме такий строк відведено новому керівництву ДФС для реальних змін.

За словами Міністра фінансів, чисельність співробітників ДФС може бути скорочено вдвічі, якщо застосовувати нові IT-технології. Голова ДФС, у свою чергу, вважає, що на першому етапі оптимальним буде скорочення штату на 10%.

Цікаві відповіді ДФС на актуальні запитання з оподаткування

На запит одного із профвидань ДФС підготувала лист щодо проблемних питань, які виникають у процесі практичного застосування податкового законодавства. Звернемо увагу на найцікавіші відповіді.

Чи можна перевищення витрат палива над лінійною нормою враховувати при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток?

ДФС не проти, щоб при розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток враховувались понаднормативні витрати з палива (перевищення витрат з палива над лінійною нормою). Для цього на понаднормативні витрати має бути складений первинний документ, на основі якого зроблено запис у бухобліку.

Чи будуть витрати на придбання бутильованої води "господарськими"?

Фіскали цілком погоджуються, що такі витрати йдуть на зменшення об’єкта оподаткування з податку на прибуток. Однак, що цікаво, запитання стосувалося тільки відображення таких витрат у ПДВ-обліку. Але податківці в запитанні цього "не вгледіли" і відповіли про долю таких витрат у частині оподаткування податком на прибуток. На нашу думку, для цілей обкладання ПДВ витрати на придбання бутильованої води відносяться до "господарських".

Чому разом із ПДВ-звітністю не приймається уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до декларації?

Податківців зазначають, що на сьогоднішній день здійснюється комплекс заходів щодо можливості подання уточнюючого розрахунку в складі декларації, тому платникам доцільно подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації як окремий документ.

Як розраховуватиметься сума, на яку 1 липня 2015 року (згідно з п. 34 підрозд. 2 р. XX ПКУ) автоматично збільшать суму ПДВ (залишок на електронному рахунку) для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН?

Для реалізації зазначеного механізму ДФС створює відповідні технічні завдання та розробляється програмне забезпечення, яке автоматично збільшуватиме показник формули. Водночас, схоже, що програмно цей механізм ще не працює...

Задвоєно податкове зобов’язання (складено дві податкові накладні на одне постачання). Як виправити помилку?

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у встановленому порядку. А от що буде, якщо цього не зробити, фіскали не стали роз’яснювати.

Чи може податкова накладна бути оформлена однією особою, а зареєстрована у Єдиному реєстрі іншою?

ДФС і надалі не може свої роз’яснення ув’язати з практичною стороною складання податкової накладної та продовжує наголошувати, що електронний цифровий підпис, який накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, мають належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

У додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий платник не вибрав напрям використання залишку від'ємного значення (не заповнив ні поле "а", ні поле "б"). Чи можна це зробити в наступних звітних періодах?

ДФС інформує, що текстове поле "а" чи поле "б" перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) може бути заповнене в будь-якому наступному звітному періоді, у якому платник вважатиме за необхідне, але лише в межах значення рядка "Усього" графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за той звітний період, у якому платник визначив для себе необхідність заповнення цього поля. У тому звітному періоді, у якому відбудеться збільшення реєстраційної суми платника в системі електронного адміністрування ПДВ, розмір зарахованої суми вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ та включається до складу податкового кредиту.

Авансовий звіт відрядженого працівника поданий 03.04.2015 р. До нього додано залізничні квитки з датою оформлення 30.03.2015 р. та 02.04.2015 р. На яку дату відображати податковий кредит: у березні та квітні (за датами їх оформлення) чи у квітні - за датою оформлення авансового звіту?

На думку ДФС, датою формування податкового кредиту є дата подання авансового звіту, за умови що такі послуги придбано для використання в оподатковуваних операціях.

На яку дату необхідно виписувати податкову накладну на суму перевищення собівартості послуги над її договірною вартістю?

Якщо першою подією є попередня оплата за послугу, то на дату її отримання постачальник повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з суми попередньої оплати такої послуги. У випадку якщо фактична собівартість наданої послуги перевищить суму передоплати (з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передплати та складена податкова накладна), то на дату визначення фактичної собівартості наданої послуги платник податку повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці між фактичною собівартістю та договірною вартістю такої послуги.

Якщо першою подією є надання послуги, а після розрахунку собівартості фактична собівартість перевищить договірну вартість, то на дату надання послуги платник податку повинен скласти одну податкову накладну виходячи з договірної вартості послуги, а другу податкову накладну - на різницю між фактичною собівартістю та договірною вартістю.

Як визначити приналежність нежитлових приміщень до промислових, щоб не сплачувати за них податок на нерухомість?

З метою з'ясування належності об'єктів нежитлової нерухомості до будівель промисловості податківці звертають увагу на необхідність врахування рішення сільських, селищних, міських рад щодо податку на нерухоме майно та ДК 018-2000 (затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації N 507 від 17.08.2000 р.).

Чи потрібно сплачувати податок з нерухомості за майно, розташоване в Донецькій області?

Абсурдно, але податківці наполягають на необхідності подання звітності та сплати податку на нерухоме майно. Аргумент – звільнення від необхідності звітування та сплати податку на законодавчому рівні не передбачено.

Функціональні обов'язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах ДФС, розташованих на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, у межах компетенції покладено на територіальні органи ДФС відповідно до наказу N 256 від 07.11.2014 р.

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 11999/6/99-99-19-01-01-15 від 09.06.2015 р.

Переплата з ПДВ станом на 01.07.2015 р. збільшить залишок на електронному ПДВ-рахунку до 10.07.2015 р.

Нагадаємо, що нормами п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено автоматичне збільшення суми ПДВ на електронному ПДВ-рахунку на суми помилково та/або надміру сплачених зобов’язань із ПДВ, що обліковуються в інтегрованих картках платників податку станом на 01.07.2015 р.

Посилаючись на норми Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" (наказ ДПС N 1198 від 24.12.2012 р.), податківці роз’яснюють, що збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН за рахунок сум помилково та/або надміру сплачених станом на 01.07.2015 р. грошових зобов’язань із ПДВ, з урахуванням технологічного процесу буде здійснено до 10 липня 2015 року.

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 22361/7/99-99-19-03-02-17 від 22.06.2015 р.

Зарплата на рівні мінімальної: як її індексувати?

Фахівці Мінсоцполітики нагадують, що востаннє розмір мінімальної зарплати переглядався у грудні 2013 року. Тож для працівників, які працевлаштовані на мінзарплату до цієї дати, грудень 2013 року буде базовим місяцем для індексації (за умови, що він не змінювався). У такому разі в червні 2015 року сума індексації має становити 867,22 грн (1218 грн х 71,2 : 100). Неважко підрахувати, що для таких працівників зарплатний дохід до оподаткування в червні має становити не менше 2085,22 грн.

Від себе додамо, що індексація зарплати виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Якщо працівник працює не на повну зайнятість, спочатку визначають суму індексації за повний робочий час, а вже потім її зменшують у відповідності із зайнятістю.

Також зауважимо, що індексація зарплати - обов'язок роботодавця. Судді Конституційного Суду України інформують, що "працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем" (рішення КСУ від 15.10.2013 р. N 9-рп/2013).

------------------------

Лист Міністерства соціальної політики України N 2963/0/10-15/10 від 08.06.2015 р.

Чи отримають фізособи-підприємці з бюджету компенсаційні виплати за мобілізованих працівників?

Нова редакція ч. 3 статті 119 КЗпП гарантує працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації збереження місця роботи, посади та компенсації з бюджету середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

А от наймані працівники, які працювали у фізосіб-підприємців, а потім були мобілізовані, жодним чином не згадуються ані в КЗпП, ані в Порядку КМУ N 105 від 04.03.2015 р., яким передбачена виплата компенсації саме підприємствам, установам, організаціям.

Коментованим листом Мінсоцполітики якраз і зазначає, що відповідний законопроект уже розроблюється, а тому всі мобілізовані працівники отримають однакові гарантії, незалежно від того, де саме вони працюють.

Залишається ще відкритим питання: "Чи зможуть підприємці отримати компенсацію за своїх мобілізованих працівників за попередні періоди 2014-2015 років?"

------------------------

Лист Міністерства соціальної політики N 325/13/155-15 від 16.06.2015 р.

Які лікарняні, видані в Криму чи на непідконтрольній території, не визнаватимуться?

Листки непрацездатності, якi були виданi закладами охорони здоров’я на тимчасово окупованих та неконтрольованих територiях пiсля 01.12.2014 р., не можуть бути пiдставою для призначення допомоги у зв'язку з вагiтністю та пологами чи лікарняних за рахунок коштiв ФССзТВП.

Причиною тому є відсутність контролю за правильнiстю видачi листкiв непрацездатностi в закладах охорони здоров’я на зазначених територiях як з боку МОЗ, так i Фонду. Про це йдеться в листі МОЗ України N 3.14-19/637-15/12618 вiд 21.04.2015 р.

Крім того, Законом України N 1207-VІІ вiд 15.04.2014 р. визначено особливостi дiяльностi державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй на тимчасово окупованiй територiї. Тому будь-якi органи, їх посадовi і службовi особи та їх дiяльнiсть на тимчасово окупованiй територiї вважаються незаконними, якщо цi органи або особи створенi, обранi чи призначенi всупереч вимогам згаданого Закону.

------------------------

Лист Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 2.4-17-1004 від 16.06.2015 р.

Норма тривалості робочого часу потребує перерахунку

Така необхідність пов’язана з появою нового святкового дня 14 жовтня - "День захисника України".

Зауважимо, що для кожного бухгалтера й кадровика не становить особливої складності перерахувати норми тривалості робочого часу в жовтні та в цілому за 2015 рік. Однак, на нашу думку, Мінсоцполітики мало вже давно приділити увагу цьому питанню і внести зміни у свій лист N 10196/0/14-14/13 від 09.09.2014 р., яким затверджено норми тривалості робочого часу на 2015 рік.

Однак, судячи із роз’яснення, надрукованого в газеті "Праця і зарплата" N 24 від 24.06.2015 р., фахівці міністерства не збираються цього робити... У згаданій газеті вони просто поінформували читачів, що норма тривалості робочого часу зазнала змін: у жовтні з п'ятиденним робочим тижнем із двома вихідними днями в суботу та неділю за 40-годинного робочого тижня вона має становити 167 годин і відповідно на 2015 р. за названих умов - 1995 годин.

Зверніть увагу! У коментарі до листа Мінсополітики N 520/13/84-15 від 07.05.2015 р., отриманого на наш запит, ми писали про те, як поява нового святкового дня вплине на розрахунок відпускних.

------------------------

Роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 24.06.2015 р.

Учасники бойових дій, які брали участь в АТО, матимуть право на підвищену соцпільгу

Ще декілька років тому ніхто не міг припустити, у тому числі і законодавці, що в країні активно вестимуться бойові дії... Тому в чинному законодавстві утворився певний вакуум, з яким народні обранці борються вже більше року.

Однією з таких проблем є можливість застосування підвищеної соцпільги учасниками бойових дій, які брали участь в АТО.

Чинним ПКУ передбачено, що серед тих, хто має право:

на 150% соцпільгу (у цьому році – 913,50 грн) - учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" N 3551-XII від 22.10.93 р. (пп. "е" пп. 169.1.3 ПКУ);

на 200% соцпільгу (у цьому році – 1218 грн) - учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які в той час працювали в тилу, та інваліди І і ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" N 3551-XII від 22.10.93 р. (пп. "б" пп. 169.1.4 ПКУ). До речі, трактування останньої норми досить неоднозначне. А тому законодавець взявся і її підправити таким чином, аби вона розповсюджувалася на інвалідів І і ІІ групи з числа учасників бойових дій у період після Другої світової війни.

Вищезазначене формулювання норм не передбачає права на податкову соцпільгу в підвищеному розмірі для учасників бойових дій, які брали участь у проведенні АТО на території України. Законопроектом передбачається вилучити фразу "на території інших країн", тим самим учасники бойових дій, які брали участь у проведенні АТО на території України, матимуть право на податкову соціальну пільгу на рівні тих, які отримали цей статус за участь у військових операціях на територіях інших держав.

Резюмуємо! Після того, як проект закону пройде всі бюрократичні стадії, буде ухвалений ВРУ і підписаний Президентом, учасники бойових дій, які брали участь в АТО, матимуть право на соцпільгу в розмірі 150% (або 200%, якщо вони є інвалідами І або ІІ групи).

------------------------

Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України щодо податкової соціальної пільги для учасників бойових дій" (N 2096а від 17.06.2015 р.)

Як розрахувати пільги з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї

Законом N 76-VIII від 28.12.2014 р. було визначено, що значна частина пільг надаватиметься окремим категоріям громадян за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (у 2015 році це 1710 грн). Визначити порядок надання таких пільг мав Кабмін, що він і зробив, видавши коментовану Постанову N 389 від 04.06.2015 р., яка запрацює з 1 липня 2015 року.

Пропонуємо вам статтю Ганни Степанець "ЯК РОЗРАХУВАТИ ПІЛЬГИ З УРАХУВАННЯМ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОГО СУКУПНОГО ДОХОДУ СІМ’Ї", з якої ви дізнаєтеся, яких пільг стосуватиметься Порядок, хто є пільговиком, як розрахувати сукупний дохід сім’ї, що вважається доходом спрощенців та працездатних осіб, у яких відсутні доходи, у яких випадках треба подавати декларацію про доходи, як надається пільга та через що можуть припинити її надання.

------------------------

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї" (N 389 від 04.06.2015 р.)

Офіційне опублікування: "Урядовий кур’єр" N 109 від 19.06.2015 р.

Дата набрання чинності: 01.07.2015 р.

Надання інформації на запит Держфінмоніторингу за новим Порядком

Кабмін розробив новий Порядок подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами та організаціями, що не є суб’єктами первинного фінмоніторингу, інформації на запит Держслужби фінансового моніторингу, передбачивши одночасно скасування його попередника, що затверджений урядовою постановою N 775 від 30.08.2010 р.

Інформація, що підлягатиме запиту, має бути пов’язана з проведенням аналізу фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, щодо осіб, які брали участь в їх здійсненні, активів таких осіб, довідок та копій документів (у т.ч. тих, що містять інформацію з обмеженим доступом).

Запити Держфінмоніторингу мають бути належним чином оформлені. Вони направляються в письмовій формі на офіційному бланку держоргану та засвідчуються підписом Голови служби чи його заступника.

У свою чергу існують вимоги і до відповіді суб’єктів господарювання на такий запит. Як і раніше, вона має бути надана в письмовій формі та містити: номер та дату запиту, повну та змістовну інформацію, що запитується, засвідчені печаткою суб’єкта копії документів та необхідні довідки, підпис посадової особи та відбиток печатки (за її наявності). Строк надання відповіді також залишився той самий, що і раніше, - 5 робочих днів.

------------------------

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами та організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу" (N 411 від 17.06.2015 р.)

Дата набрання чинності: з дня офіційного опублікування

Кошти за оренду майна кінематографічних підприємств спрямовуватимуться на кіновиробництво

Уряд дозволив підприємствам, установам та організаціям галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, використовувати кошти, отримані від оренди їх майна, у повному обсязі на кіновиробництво.

Крім цього, визначено, що вартість оренди державної нерухомості суб’єктами кінематографії, основною діяльністю яких є кіновиробництво або технічне забезпечення і обслуговування кіновиробництва (за умови, що вони внесені до Держреєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів), становить 10%.

------------------------

Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (N 408 від 17.06.2015 р.)

Дата набрання чинності: з дня офіційного опублікування

Обчислення лікарняних працівникам, які повернулись з АТО

З 18.05.2014 р. до 11.05.2015 р. працівник був мобілізований на військову службу (виконував державний обов’язок). Увесь цей час за ним зберігався середній заробіток. Працівник вийшов на роботу 12.05.2015 р., а 13.05.2015 р. було відкрито листок непрацездатності за загальним захворюванням. Як розрахувати суму допомоги з тимчасової непрацездатності?

Відповідає Ольга Сарацинська, головний бухгалтер Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення ФСС з ТВП.

Середню заробітну плату для розрахунку матеріального забезпечення працівнику, який брав участь у проведенні АТО, доцільно розрахувати із встановленого йому місячного посадового окладу. Розраховується середня заробітна плата на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (постанова КМУ N 1266 від 26.09.2001 р.). Згідно з п. 3 і 4 цього Порядку розрахунковим періодом, за який обраховується середня заробітна плата для розрахунку суми допомоги з тимчасової непрацездатності, є період роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала (або за неї сплачували) страхові внески. Таким періодом є останні 6 місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок.

Згідно з п. 14 Порядку середньоденна заробітна плата застрахованої особи обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ, на кількість робочих днів у розрахунковому періоді. Страхова виплата розраховується виходячи із середньоденної заробітної плати за відпрацьований час. Тому виплати за період, протягом якого застрахована особа не працювала, але за нею зберігався середній заробіток:

- оплата всіх видів відпусток;

- компенсації за невикористані відпустки;

- збережена середня заробітна плата за період виконання державних або громадських обов’язків у робочий час - не включаються до розрахунку.

П. 10 Порядку передбачає: якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, перелічених у п. 4 (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи шестирічного - за медичним висновком або якщо страховий випадок настав у перший день роботи), то середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи зі встановленого працівнику на момент настання страхового випадку місячного посадового окладу (тарифної ставки).

У випадку, що розглядається, в розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважної причини, яка не зазначена в п. 4 Порядку N 1266. Проте, на думку Мінсоцполітики, висловлену в листі N 1837/0/14-14/18 від 25.02.2014 р., у цій ситуації також допустимо керуватись п. 10 Порядку N 1266.

------------------------

"Заробітна плата" N 6, червень 2015 р.

ВРУ

- внесла зміни до:

-- деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою (Закон N 497-VIII від 02.06.2015 р.);

-- статті 282 Митного кодексу України (Закон N 512-VIII від 04.06.2015 р.);

-- Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (Закон N 510-VIII від 04.06.2015 р.);

-- Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" щодо встановлення з 1 січня 2016 року щомісячної доплати інвалідам з дитинства підгрупи А 1 групи (Закон N 495-VIII від 02.06.2015 р.);

- затвердила План законодавчого забезпечення реформ в Україні (Постанова N 5095-VIII від 04.06.2015 р.);

Нацбанк

- переглянув умови користування кредитами для підтримки ліквідності банків за операціями репо (постанова N 395 від 22.06.2015 р.);

- відкоригував низку своїх актів, що стосуються діяльності банків в особливий період, проведення перевірок щодо дотримання банками, іншими фінустановами вимог валютного законодавства та перевірок пунктів обміну інвалют тощо (постанова N 392 від 19.06.2015 р.);

- визначив особливості здійснення резидентами-позичальниками окремих платежів з погашення зовнішньої заборгованості за кредитами, позиками в іноземній валюті (постанова N 409 від 23.06.2015 р.);

- переглянув Порядок застосування методу трансформації під час складання фінансової звітності банків України (постанова N 399 від 22.06.2015 р.);

- затвердив зміни до Плану рахунків бухобліку банків та до Інструкції з його застосування, які застосовуватимуться з 1 грудня 2015 р. (постанова N 402 від 22.06.2015 р.);

- відкоригував Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у НБУ (постанова N 398 від 22.06.2015 р.);

Державна фіскальна служба України

- розповіла про тонкощі оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення (лист N 9495/6/99-99-19-03-02-15 від 30.04.2015 p.);

- надала деякі роз’яснення щодо користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток (лист N 8250/10/26-15-15-03-11 від 21.05.2015 р.);

Державна служба статистики України

- затвердила нову форму статспостереження N 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) "Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці", яку буде введено в дію починаючи зі звіту за 2015 рік (наказ N 149 від 12.06.2015 р.);

- довела до відома вдосконалену форму N 14-зв'язок (квартальна) "Звіт про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку" (лист N 05.2-10/282-15 від 03.06.2015 р.);

Мінфін

- розповів, як бюджетним установам виправити помилки, якщо в попередніх періодах не нараховувався знос (лист N 31-11420-08-10/12281 від 08.04.2015 р.);

- повідомив про те, що законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення справедливих умов для реалізації сільгосппродукції та підтримки безпосередніх сільгосптоваровиробників" (N 2527 від 02.04.2015 р.) ним не підтримано (лист N 31-11120-10-10/19865 від 15.06.2015 р.);

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

- відкоригувало Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (наказ N 509 від 20.05.2015 р.);

НКРЕКП

- внесла зміни до Типового договору на розподіл природного газу (постанова N 1559 від 14.05.2015 р.);

- затвердила Порядок складання та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є НКРЕКП, і форм для подання запиту на отримання публічної інформації (постанова N 1581 від 21.05.2015 р.);

- встановила Розмір фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є НКРЕКП, та затвердила Порядок відшкодування фактичних витрат (постанова N 1582 від 21.05.2015 р.);

НКРЗ

- затвердила Тарифи на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж (рішення N 195 від 07.04.2015 р.);

Адміністрація держслужби спецзв'язку та захисту інформації, ФДМ

- затвердили Порядок безоплатної передачі в державну власність виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення (наказ N 266/739 від 19.05.2015 р.);

Державна інспекція ядерного регулювання

- встановила Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки уранових руд (наказ N 101 від 27.05.2015 р.);

- розробила Правила пропускного режиму Державної інспекції ядерного регулювання України (наказ N 93 від 20.05.2015 р.);

НКЦПФР

- відкоригувала Положення про порядок звітування депозитарними установами до НКЦПФР (рішення N 703 від 22.05.2015 р.).

Курси валют

Підготовлено за матеріалами КД: «Гросбух», «БОС», «ЗЕДексперт», «Цінні Папери» Компанії «Дінай».