Обзор законодательства за неделю 40

^{Експрес-НОВИНИ}

Огляд найбільш цікавих законодавчих актів та нормативних документів за період 28 вересня – 02 жовтня 2015 р.

Важливо! ВРУ визначила засади функціонування в Україні електронної комерції

30 вересня 2015 р. набирає чинності Закон N 675-VІІІ, що врегульовує порядок здійснення онлайн-комерції в Україні, зокрема здійснення Інтернет-торгівлі та використання електронних грошей. Розглянемо деякі з його положень.

Хто не підпадає під дію Закону

Одразу варто зазначити, що сфера дії цього Закону, визначена у статті 1, не поширюється на певні правочини, зокрема, якщо:

- однією із сторін є фізична особа, яка не зареєстрована як ФОП та реалізує або пропонує до реалізації товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (крім випадків, коли сторони прямо домовилися про застосування положень цього Закону до правочину);

- правочин підлягає нотаріальному посвідченню або держреєстрації;

- правочин стосується грального бізнесу або сімейних правовідносин;

- стороною правочину є орган державної влади або місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Однак цікаво, що вже ст. 6 Закону N 675-VІІІ визнає вищезазначені органи держвлади та місцевого самоврядування (в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування) учасниками відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір

Електронні договори вчинятимуться шляхом здійснення відповідних пропозицій (оферт), які можуть бути зроблені продавцем (виконавцем, постачальником) шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення безпосередньо покупцю, розміщення такої пропозиції на власному сайті, в Інтернеті тощо.

Договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття. Така відповідь може бути надана шляхом надсилання споживачем електронного повідомлення продавцю або заповнення електронного формуляра заяви (форми) на веб-сайті тощо.

Загалом електронний договір укладатиметься і виконуватиметься в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України. Однак деякі додаткові вимоги до його змісту та порядку укладання містяться у ст. 11 Закону N 675-VІІІ.

При цьому зауважимо, що продавець (виконавець, постачальник) має право вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов'язань за електронним договором неможливе.

Загальний порядок підписання електронних правочинів (за необхідності), а також розрахунків за ними визначено у ст.ст. 12, 13 Закону.

Права і обов’язки сторін

Права та обов'язки покупця (замовника, споживача) у сфері електронної комерції визначаються насамперед Законом України "Про захист прав споживачів".

Звертаємо увагу, що споживачі мають право отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.

Підтвердження повинно містити такі відомості:

- умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

- найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

- гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

- порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Крім того, як продавцям, так і споживачам корисно буде знати, що Закон N 675-VІІІ дещо обмежує поширення так званого електронного спаму в Україні. Так, встановлено, що комерційне електронне повідомлення повинне відповідати певним вимогам, визначеним у ст. 10 Закону N 675-VІІІ, і може поширюватись лише на підставі згоди особи, якій воно адресоване.

Зазначене повідомлення може надсилатися особі без її згоди лише за умови, що вона може відмовитися від подальшого отримання таких повідомлень.

Також зазначимо, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:

- повне найменування юрособи або прізвище, ім'я, по батькові ФОП;

- місцезнаходження юрособи або місце реєстрації та місце фактичного проживання ФОП;

- адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;

- ідентифікаційний код для юрособи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для ФОП;

- відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;

- щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;

- інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

Інше

Варто відзначити, що Кабміну доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом N 675-VІІІ затвердити ліцензійні умови провадження окремих видів господарської діяльності щодо реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг, що підлягають ліцензуванню, з урахуванням особливостей електронної комерції.

Щодо встановлення відповідальності за невиконання сторонами зобов’язань за електронним правочином, то законодавець вирішив обмежитись традиційною загальною фразою, що така відповідальність визначається законом або договором.

Аналогічний підхід використовується і до відповідальності за порушення законодавства у сфері електронної комерції.

Отже, і в цьому випадку українцям доводиться ставати "трішки юристами" і переглянути не один нормативний акт, щоб, за необхідності, вміти відстояти свої порушені права.

------------------------

Закон України "Про електронну комерцію" (N 675-VIII від 03.09.2015 р.)

Дата офіційного опублікування: "Голос України" N 180 від 29.09.2015 р.

Дата набрання чинності: 30.09.2015 р.

Держзакупівлі вкотре відшліфовано

Нагадаємо, що реформу держзакупівель у 2014 році законодавцями розпочато із прийняття Закону України "Про здійснення державних закупівель" (N 1197-VІІ від 10.04.2014 р.).

Наступними етапами, запланованими на 2015-2022 роки, зокрема, передбачалось внесення додаткових змін у згаданий Закон про держзакупівлі на основі практики роботи за останній рік.

Такий Закон (N 679-VIII від 15.09.2015 р.) було прийнято та із 30 вересня 2015 року він є чинним (за виключенням окремих його положень).

Так, у Законі про держзакупівлі відкореговано визначення деяких термінів ("генеральний замовник", "забезпечення виконання договору про закупівлю", "забезпечення пропозиції конкурсних торгів", "замовники", "моніторинг закупівель", "оголошення про результати процедури закупівлі").

Підвищено пороги держзакупівель товарів і послуг із 100 до 200 тис. грн, а робіт – з 1 до 1,5 млн грн. Крім того, піднято також вартісну межу для застосування процедури запиту цінових пропозицій із 300 до 500 тисяч гривень. При цьому вартість предмета закупівлі має переглядатись кожні 12 місяців з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Річний план закупівель та зміни до нього більше не потрібно надсилати до Казначейства або обслуговуючого банку протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Державна казначейська служба до здійснення оплати за договором про закупівлю перевірятиме наявність його оригіналу, наданого замовником органу Казначейства, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують її проведення, за результатами якої укладено договір. Перевірка наявності документів (окрім оригіналу договору про закупівлю) здійснюється шляхом перегляду документів, розміщених на веб-порталі Мінекономрозвитку.

Водночас для здійснення моніторингу закупівель Держфінінспекцією (її органами на місцях) Мінфін має розробити відповідний Порядок. Переглянуто вимоги щодо оприлюднення інформації про закупівлю. Так, строк на подання замовником змін до документації конкурсних торгів, кваліфікаційної документації або запиту цінових пропозицій та роз’яснення до них (у разі наявності) для оприлюднення на веб-порталі Мінекономрозвитку зменшено до одного робочого дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.

Крім того, протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі для оприлюднення на веб-порталі також має бути передано протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій). А на подання оголошення про результати процедури закупівлі відведено не більше семи днів із дня укладення (неукладення) договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів (переговорної процедури закупівлі) чи визнання їх такими, що не відбулися. При цьому вся інформація для оприлюднення на веб-порталі Мінекономіки може подаватися у формі електронних документів.

Суттєві правки внесено також до порядку оскарження процедур закупівлі, а також переглянуто вимоги до змісту документації конкурсних торгів.

Така документація має містити опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій, та іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів і не впливають на зміст пропозиції, а саме - відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки й описки.

Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється, оголошується наявність або відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції або частини предмета закупівлі (лота). На вимогу суб’єктів замовник зобов’язаний продемонструвати зміст документа, що містить інформацію про ціну, наявність або відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів.

Уточнено критерії, за якими замовник держзакупівлі може прийняти рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі її учасникам. Крім того, замовник не може вимагати від учасників попередньої кваліфікації, які пройшли кваліфікаційний відбір, під час подальшого проведення процедури повторно подавати документи для підтвердження відповідності із кваліфікаційними критеріями. Загалом спрощено порядок подачі документів, котрі надає учасник (документи надає тільки переможець).

Мінекономрозвитку щороку, до 20 січня, оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних держреєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції" (N 679-VIII від 15.09.2015 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 180 від 29.09.2015 р.

Дата набрання чинності: 30.09.2015 р., за винятком окремих положень

Спрощено держреєстрацію припинення державних підприємств

Народні обранці внесли зміни до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" N 755-IV від 15.05.2003 р. (далі – Закон про держреєстрацію) з метою спрощення державної реєстрації припинення центральних органів виконавчої влади, які є засновниками інших юридичних осіб. Хоча фактично зміни торкнулися спрощення проведення державної реєстрації припинення не лише вказаних органів, але й інших державних підприємств, установ, організацій.

Прийняті зміни надають можливість держреєстратору проводити державну реєстрацію змін до установчих документів держпідприємств, установ та організацій (пов'язаних зі зміною органу, до сфери управління якого вони належать) після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців запису про рішення засновників про припинення відповідної юридичної особи шляхом ліквідації (зміни до абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону про держреєстрацію).

Також уточнено порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. Оновленою нормою частини четвертої ст. 37 Закону про держреєстрацію передбачено, що передавальний акт або розподільчий баланс повинен бути затверджений засновниками (учасниками) юрособи або органом, до повноважень якого належить прийняття рішення (до внесених змін – який прийняв рішення) про припинення юрособи.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (N 667-VIII від 03.09.2015 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 180 від 29.09.2015 р.

Дата набрання чинності: 30.09.2015 р.

Закони Фонду непрацездатності "не указ"? Мораторій на перевірки не стосується ФСС із ТВП

Фонд непрацездатності зазначає, що обмеження на проведення перевірок контролюючими органами, введені п. 8 Прикінцевих положень Закону України N 76-VIII від 28.12.2014 р. у І півріччі 2015 р. та Законом України N 71-VІІІ від 28.12.2014 р. у 2015 та 2016 роках, не застосовуються до перевірок, що здійснюються органами ФСС із ТВП. Аргумент авторів повідомлення - фонд не належить до органів державного нагляду (контролю), а також до контролюючих органів з адміністрування податків, зборів і платежів.

Довідково! У 2015-2016 рр. перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Цей мораторій не стосується перевірок:

- суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;

- дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;

- деяких спрощенців II та III груп щодо застосування РРО (з 01.07.2015 р.).

На жаль, п. 3 р. ІІ Закону України N 71-VIII від 28.12.2014 р. не конкретизує, на які саме контролюючі органи поширюється мораторій на проведення перевірок. Цю законодавчу прогалину держоргани трактують як їм завгодно... І хоча вже незабаром закінчення цього важкого 2015 року, залишається відкритим питання: хто ж вони, ці контролюючі органи, на яких поширюється дія мораторію?

На нашу думку, сфера дії мораторію має охоплювати перевірки Фондом непрацездатності. Однак ще раз підкреслимо, це питання на законодавчому рівні не врегульовано. Ми вже зверталися до Мін’юсту, щоб він прояснив ситуацію, однак держорган ігнорує наше звернення, залишаючи його без відповіді.

Зауважимо, що колега Фонду непрацездатності - Фонд "нещасників" - у своєму листі рекомендує в першу чергу проводити перевірку підприємств з обсягом доходу 20 млн грн та більше за попередній календарний рік (див. лист. N 964-07-2 від 27.07.2015 р.). Фактично Фонд нещасних випадків погодився, що на нього поширюється дія мораторію, хоч і не сказав цього прямо. Та, на жаль, далеко не всі держоргани солідарні з Фондом "нещасників"... Існує й інша позиція держорганів: мораторій стосується тільки перевірок, що проводить ДФС.

------------------------

За інформацією з офіційного web-сайту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (www.fse.gov.ua)

Хто ж реєструє розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015 р.?

Нагадаємо, що згідно з п. 192.1 ПКУ розрахунки коригування (РК), складені постачальником до податкових накладних (ПН), які видаються покупцю-платнику ПДВ, реєструються:

постачальником (продавцем) – якщо сума компенсації не змінюється або збільшується;

отримувачем (покупцем) – якщо сума компенсації зменшується.

Крім того, постачальник реєструє РК до ПН, які не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України.

Раніше про особливі правила реєстрації старих РК ДФС надавала роз’яснення в листі N 5292/7/99-99-19-03-02-17 від 17.02.2015 р. Однак зауважимо: хоча його податківці і не відкликали, користуватися ним потрібно з обережністю, оскільки він не враховує законодавчих змін, прийнятих Законом України N 643-VIII від 16.07.2015 р.

У своєму новому листі ДФС інформує: з 01.07.2015 р. розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної, складеної до 01.07.2015 г. (у тому числі і до 01.02.2015 г.) на покупця - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.

Таке неоднозначне трактування п. 192.1 ПКУ внесло плутанину в питання реєстрації "старих" РК. На нашу думку, всі РК до ПН, складені до 1 лютого, – прерогатива постачальника. Однак податківці дотримуються іншої думки. Як підтверджує практика, щоб СЕА пропустила РК до старих податкових накладних (складених до 1 лютого), який зменшує зобов’язання та видається платникові ПДВ, доведеться врахувати рекомендації фіскалів.

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 8781/Ч/99-99-19-03-02-14 від 17.09.2015 р.

З 1 жовтня за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування застосовуватиметься штраф

Нагадаємо, що тільки до 1 жовтня діє норма п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, яка визначає мораторій на застосовування штрафів згідно з п. 120¹.1 ПКУ за порушення термінів реєстрації ПН/РК, складених до цієї дати.

Тому несвоєчасна реєстрація складених з 1 жовтня ПН, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та РК до них каратиметься штрафом у розмірі:

10% від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20% - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40% - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Заради справедливості зауважимо, що норма про штрафні санкції фактично "нежива", адже для їх застосування має з’явитися відповідний мінфінівський порядок. До сьогоднішнього дня його немає, і навряд чи він з’явиться найближчими днями. Без відповідного порядку, на нашу думку, застосовувати штрафи податківцям не вдасться, адже це пряме порушення постулатів п. 120¹.3 ПКУ.

Також зазначимо, що з 1 жовтня вже не діють збільшені п. 39 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ терміни реєстрації ПН. З цієї дати реєстрація ПН та/або РК до податкових накладних у ЄРПН здійснюється у звичний для нас термін - 15 календарних днів, що настають за датою їх складання.

Які, на думку ДФС, пенсіонери звільнені від сплати ЄСВ?

Фіскали видали лист щодо питання сплати ЄСВ підприємцями-пенсіонерами. Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ (N 2464-VI від 08.07.2010 р.) підприємці-єдинники звільняються від сплати ЄСВ за себе в разі, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зокрема, наголошено, що підприємці-єдинники, яким призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (N 2262-XII від 09.04.92 р.), повинні сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Нагадаємо, що проблема з використанням згаданої пільгової норми виникла саме внаслідок нечіткості поняття "пенсіонер за віком". Свого часу й ПФУ дотримувався аналогічної позиції (див. лист N 3672/03-20 від 10.02.2014 р.). Врегулювати цю ситуацію міг би законопроект N 2437а від 27.06.2013 р., проте пізніше його було відкликано.

Тож доведеться свої права підприємцям відстоювати лише в суді, а позитивна судова практика вже є (див., зокрема, постанову ВСУ від 15.04.2014 р. у справі N 21-25а14).

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 8285/З/99-99-17-03-03-14 від 01.09.2015 р.

Хто відповідає за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки?

Як відомо, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє механізмом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦКУ).

Однак у разі, коли шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до ч.2 ст. 1172 ЦКУ відшкодувати її повинен замовник, який до того ж є власником джерела підвищеної небезпеки.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у справі за позовом фізособи до комунального підприємства про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки за умовами договору підряду, укладеного в даній справі, підрядник зобов’язався забезпечити безперебійну і безпечну роботу ліфтів, а замовник залишив за собою цілодобовий контроль за роботою ліфтів (передбачивши також необхідність призначення наказом посадової особи, відповідальної за організацію безпечної експлуатації ліфтів, яка повинна мати відповідну кваліфікацію та пройти необхідну атестацію у встановленому порядку), ВСУ вирішив, що відшкодувати завдану позивачу шкоду повинен саме замовник.

Нагадаємо, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

------------------------

Постанова Верховного Суду України N 6-1083цс15 від 16.09.2015 р.

Фізособи-підприємці мають право на отримання компенсації за виплату середньої зарплати мобілізованим працівникам

Дія Порядку N 105 від 04.03.2015 р. щодо виплати компенсації в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюється не лише на підприємства, установи та організації, а й на фізичних осіб-підприємців.

Про це йдеться в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 р. у справі N 739/716/15-а.

Розглядаючи дану справу, суд нагадав процедуру подання звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку зазначеній категорії працівників і зауважив, що Порядок N 105 є лише підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України.

Водночас положення статті 119 КЗпП, якими встановлено гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків, так само як і положення Порядку N 105, не містять жодних застережень щодо непоширення даних гарантій на працівників, які працюють у фізичних осіб-підприємців за трудовими договорами.

------------------------

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду N 739/716/15-а від 11.08.2015 р.

Банки України сприятимуть виконанню персональних санкцій щодо проросійських активістів та сепаратистів

З 22 вересня 2015 р. до деяких фізичних та юридичних осіб Указом Президента N 549/2015 від 16.09.2015 р. було запроваджено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи строком на один рік. До списку увійшли представники ЗМІ, діячі культури та науки РФ, урядовці - громадяни РФ, "міжнародні спостерігачі" на "виборах" в Донецькій та Луганській областях і "референдумі" в АРК, cамопроголошені посадові особи "ЛНР" і "ДНР" та АРК, сепаратисти, бойовики тощо.

З метою прискореної реалізації таких санкцій Нацбанком було прийнято постанову N 654, відповідно до якої банки України зобов’язали вживати заходів щодо таких осіб:

- до 5 жовтня надати до НБУ відомості про наявність банківських рахунків зазначених у списках фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані такі сакції, як: "блокування активів", "зупинення фінансових операцій", "запобігання виведенню капіталів за межі України", "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань" тощо, та залишків коштів на них;

- щомісяця надавати інформацію про: залишки коштів на банківських рахунках осіб із списку, до яких застосовані такі санкції, як "зупинення фінансових операцій", "запобігання виведенню капіталів за межі України" тощо; спроби проведення фіноперацій цими особами або їх представниками, а також спроби проведення фіноперацій на користь таких осіб;

- відмовитися від встановлення ділових контактів з особами, зазначеними в санкційному списку, до яких застосовано санкцію "заборона на встановлення ділових контактів";

- зупинити фіноперації осіб, до яких застосовано санкцію "зупинення фінансових операцій";

- вжити заходів щодо запобігання виведенню за межі України капіталу особами, до яких застосовано санкцію "запобігання виведенню капіталів за межі України";

- заблокувати кошти/зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовані санкції "блокування активів", "зупинення фінансових операцій" тощо;

- зупинити виконання фіззобов’язань на користь осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовано санкцію.

Крім цього, передбачено, що банки України, небанківські установи, національний оператор поштового зв’язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, зобов’язані відмовити в здійсненні переказу коштів без відкриття рахунків за дорученням/на користь осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовані санкції "блокування активів", "зупинення фінансових операцій", "запобігання виведенню капіталів за межі України", "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань" та/або "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань".

------------------------

Постанова Національного банку України "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (N 654 від 01.10.2015 р.)

Офіційне опублікування на сайті НБУ: 01.10.2015 р.

Дата набрання чинності: 02.10.2015 р.

Валютні нововведення для банків

Головний банк країни дозволив банкам у випадку дострокового виконання ними зобов’язань за договорами по кредитам та позикам в інвалюті повертати іноземному інвестору кошти безпосередньо на його інвестиційний рахунок, відкритий у банку. Це нововведене правило буде можливим лише за умови, що в подальшому ці кошти використовуватимуться на збільшення капіталу банку.

Відповідні коригування доповнили постанову НБУ N 581 від 03.09.2015 р., що на даний час запроваджує валютні обмеження в країні.

------------------------

Постанова Національного банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року N 581" (N 657 від 01.10.2015 р.)

Офіційне опублікування на сайті НБУ: 01.10.2015 р.

Дата набрання чинності: 02.10.2015 р.

НБУ удосконалив правила визначення пов’язаних з банком осіб

Нацбанк передбачив зміни до свого Положення про визначення пов’язаних з банком осіб, якими серед іншого:

- передбачив своє право для прийняття рішення про визначення фізичних та юридичних осіб особами, пов'язаними з банком, вимагати від банків необхідні йому інформацію та копії документів;

- уточнив, що особа є пов'язаною з банком з моменту виникнення відповідних підстав згідно з вимогами ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (N 2121-III від 07.12.2000 р.);

- зобов’язав банки вживати заходів для відповідності операцій з пов'язаними особами вимогам законодавства від моменту виникнення ознак пов'язаності фізичної або юридичної особи з банком, а також надав їм право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов'язаності з банком складно чи неможливо;

- вирішив, що прийматиме рішення про визначення юрособи або фізособи пов'язаною з банком особою щоразу, коли ним буде виявлено підстави для цього. При цьому визначення особи не пов'язаною з банком не перешкоджатиме подальшому визначенню такої особи пов'язаною за наявності відповідних підстав.

------------------------

Постанова Національного банку України "Про внесення змін до Положення про визначення пов'язаних із банком осіб" (N 629 від 24.09.2015 р.)

Офіційне опублікування на сайті НБУ: 25.09.2015 р.

Дата набрання чинності: 26.09.2015 р.

Від судового збору звільнили учасників АТО та членів сімей загиблих

З 26 вересня 2015 року звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій. Пільга стосується лише учасників АТО (пп. 19, 20 ч. 1 ст. 6 ЗУ N 3551-XII від 22.10.93 р.) - тих, хто приймав безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення.

Крім цього, від зазначеної дати судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.

Відповідні коригування передбачено до Закону України "Про судовий збір" N 3674-VI від 08.07.2011 р.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих" (N 670-VIII від 03.09.2015 р.)

Офіційна публікація: "Голос України" N 178 від 25.09.2015 р.

Дата набрання чинності: 26.09.2015 р.

Виплата зарплати в еквіваленті до іноземної валюти

У зв’язку з коливанням курсу іноземних валют підприємство має намір установити розмір заробітної плати працівників в еквіваленті до долара США. Чи не буде порушенням чинного законодавства, якщо в положенні про оплату праці, затвердженому наказом керівника підприємства, розмір заробітної плати працівників встановити в еквіваленті до іноземної валюти, але при цьому виплати проводити в гривнях з перерахуванням іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на день виплати?

Відповідає Неля Синько, начальник відділу Департаменту заробітної плати умов праці Мінсоцполітики.

Згідно зі ст. 23 Закону України N 108/95-ВР від 24.03.95 р. "Про оплату праці" заробітна плата працівникам підприємств на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на цій території. Національною валютою України є гривня (Указ Президента України N 762 від 25.08.96 р. "Про грошову реформу в Україні").

Ст. 65 ГКУ визначає, що на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом має укладатися колективний договір, який регулює виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. До умов колективного договору належать, зокрема, умови визначення та розміри заробітної плати працівників.

Таким чином, саме в колективному договорі обумовлюються розміри заробітної плати працівників, при цьому заробітна плата має виплачуватися в гривнях.

Консультант вважає, що якщо в колдоговорі розміри зарплати встановлено у прив’язці до іноземної валюти, а виплата здійснюється у гривнях, то обов’язково має бути обумовлено вимоги щодо здійснення перерахунку іноземної валюти на гривню відповідно до курсу НБУ, чинного на момент нарахування заробітної плати.

-----------------------

"Праця і зарплата" N 35, від 16.09.2015 р.

ВРУ

- внесла зміни до:

-- Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення боротьби з браконьєрством та захисту навколишнього природного середовища (Закон N 530-VIII від 17.06.2015 р.);

-- Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (Закон N 665-VIII від 03.09.2015 р.);

КМУ

- затвердив зміни до:

-- Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (постанова N 756 від 02.09.2015 р.);

-- Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (постанова N 752 від 23.09.2015 р.);

- розповів про порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб (постанова N 740 від 23.09.2015 р.);

- впорядкував безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань (постанова N 759 від 26.08.2015 р.);

Держстатистики

- визнала такими, що втратили чинність, низку наказів, якими затверджено форми статспостережень із земельних ресурсів, зв'язку, екології, лісового, мисливського, сільського та рибного господарства, а також інструкції щодо заповнення форм зі статистики науки та інновацій (накази N 191 від 19.08.2015 р., N 190 від 19.08.2015 р., N 184 від 10.08.2015 р., N 183 від 06.08.2015 р.);

Мінфін

- затвердив Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення (наказ N 706 від 14.08.2015 р.);

ДФСУ

- зауважила, що СЕА функціонує за основними принципами, передбаченими ст. 200¹ ПКУ, а тому не існує особливих умов для окремих категорій платників податку, у тому числі і тих платників, які змінили місце податкового обліку з території проведення АТО (лист N 19896/6/99-99-19-03-02-15 від 17.09.2015 р.);

- пояснила, як оподатковуються проценти за депозитними вкладами ПДФО та військовим збором (лист N 8651/М/99-99-17-03-03-14 від 14.09.2015 р.);

- підкреслила, що в разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче звичайної різниця між вартістю експортованих товарів та сумою, визначеною виходячи з їх звичайної ціни, не формує вартості експортованого товару, а отже, така різниця не є експортною операцією та не може оподатковуватися за нульовою ставкою ПДВ (лист N 16964/6/99-99-19-03-02-15 від 11.08.2015 р.);

- звернула увагу, що з 21.09.2015 р. для здійснення митного оформлення імпорту товарів уже не потрібен документ, що засвідчує факт проходження цими товарами процедури оцінки відповідності. Однак такий документ залишається обов’язковим для митного оформлення окремих типів радіоелектронних засобів або випромінювальних пристроїв (лист N 35569/7/99-99-24-03-01-17 від 28.09.2015 р.);

- нагадала, що з 20.09.2015 р. не підлягають обов’язковій сертифікації харчова продукція, зокрема алкогольні напої, а з 01.01.2016 р. - нові і такі, що були в користуванні, транспортні засоби, а також вузли, агрегати та частини до них (листи N 2322/99-99-24-03-01-18 від 25.09.2015 р., N 35421/99-99-24-03-01-17 від 25.09.2015 р.);

ДФС у м. Києві

- розповіла про особливості складання зведеної податкової накладної у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, якщо станом на початок місяця, в якому здійснено такі постачання, існувала попередня оплата (аванс) за такі товари/послуги, на суму якої була складена податкова накладна в загальному порядку останнього дня місяця, який передував звітному місяцю (лист N 14401/10/26-15-15-01-18 від 17.09.2015 р.);

- вважає, що суб'єкт господарювання, котрий здійснює видобування корисних копалин (піщано-гравійної сировини), має проводити обчислення рентної плати за користування надрами за місцезнаходженням ділянки надр, з якої були видобуті корисні копалини (лист N 13922/10/26-15-15-05-18 від 09.09.2015 р.);

- стверджує, що суб’єкт господарювання, який здійснює видобування прісних вод виключно для власних господарських потреб, має проводити обчислення рентної плати за користування надрами за розрахунковою вартістю видобутої води та у встановлений термін вносити її до бюджету, подавати відповідну податкову звітність. Крім того, у разі використання обсягів води для різних господарських потреб такий водокористувач є платником рентної плати за спеціальне використання води (лист N 13910/10/26-15-15-05-18 від 09.09.2015 р.);

Мінсоцполітики

- вважає, що у разі поділу щорічної відпустки на частини допомога для оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої із частин щорічної основної відпустки за заявою працівника (лист N 409/13/116-15 від 21.07.2015 р.);

- оновило низку форм, серед яких форма направлення на працевлаштування, які затверджено на виконання п.п.3, 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу N 198 від 20.03.2013 р. (наказ N 848 від 17.08.2015 р.);

Нацбанк

- відкоригував Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (постанова N 637 від 29.09.2015 р.);

Нацкомфінпослуг

- переглянув Положення про інвестиційну декларацію недержавного пенсійного фонду (розпорядження N 1950 від 18.08.2015 р.);

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

- роз’яснили деталі проведення державного контролю, а саме ветеринарно-санітарного контролю та санітарно-епідеміологічного контролю харчових продуктів при їх переміщенні через митний кордон України (лист N 15-1-1-14/24288, N 02.03/369-1 від 18.09.2015 р.);

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

- заборонила ввезення в Україну птиці, продукції та сировини з неї, з деяких провінцій Китайської Народної Республіки у зв'язку з реєстрацією на їх території хвороби Ньюкасла (лист N 15-9-1-23/23353 від 02.09.2015 р.);

- скасувала заборону на ввезення з Італії птиці, сировини та продукції з неї (лист N 15-9-1-24/23041 від 25.08.2015 р.);

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

- повідомила про скасування з 11.10.2015 р. остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листового флоат-скла (скла термічно полірованого) походженням з Болгарії (повідомлення від 01.10.2015 р.), Турції (повідомлення від 01.10.2015 р.) та Польщі (повідомлення від 01.10.2015 р.);

Курси валют

Підготовлено за матеріалами КД: «Гросбух», «БОС», «ЗЕДексперт», «Цінні Папери» Компанії «Дінай».